ІНФОРМАЦІЯ
моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 07.04.2016 року
Метеорологія
На початок першої декади квітня місяця спостерігалося підвищення температури. Середньодобова температура повітря становила 7,8 ºС, при багаторічній декадній 6,4 ºС. Опадів випало 3,6 мм. В денні години максимальна температура повітря піднімалась до 18,5 ºС (06.04). Мінімальна за ці дні знижувалась в повітрі до 0,5 ºС (03.04), а на поверхні ґрунту до мінус 4 ºС (05.04). Вітер переважав північно – західний 6-8 м/с. Відносна вологість знижувалась до 41 %. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 6,2 і 4,1 ºС. До кінця декади спостерігатиметься невелика хмарність. Вдень буде тепло. Стовпчик термометра буде коливатись в межах 15 – 20 ºС тепла.
Рослинництво
Озимі зернові. За даними Інституту сільського господарства Північного Сходу станом на 31 березня 2016 року посіви озимих культур на більшості площ області знаходяться в задовільному та доброму стані. Фаза розвитку рослин ранніх строків сівби (1.09) – кущення, при цьому рослини мають в середньому 4-5 стебел, які подовжуються. У той же час рослини в посівах озимої пшениці пізніх строків сівби (1.10-20.10) характеризуються фазою трьох-чотирьох листків. Рекомендовано проводити підживлення посівів особливо слабких, зріджених та нерозкущених рослин.
Як і очікувалось, за останній тиждень відбулось активне відновлення вегетації озимих зернових колосових культур (стійкий перехід середньодобової температури вище 5°С), а саме це відбулось 1 квітня, що на 3 дні раніше за середньо багаторічне значення. Відбувається ріст надземної частини рослин – листя, стебел та вторинної кореневої системи, яка в більшій мірі забезпечує краще живлення рослин.
У посівах озимої пшениці з’явилися сходи однорічних бур’янів, тому їх чисельність та розвиток слід тримати на контролі і за необхідності застосувати засоби захисту рослин.
Ярі зернові. В області розпочалась посівна кампанія ярих зернових колосових культур. Перед сівбою звичайно проводять закриття вологи (боронування) та культивацію. Сівбу рекомендовано проводити високоякісним насінням. Для захисту насіння ярих культур від хвороб та шкідників на перших етапах розвитку рослин слід обов’язково провести передпосівну обробку насіння препаратами інсектицидної та фунгіцидної дії. Для цього рекомендується застосовувати фунгіциди – вітавакс 200ФФ, раксил, реал, преміс; інсектициди – космос, круїзер, семафор, гаучо, а також за можливості ростові речовини – стимулятори і мікроелементи.
Овочівництво
На початку квітня продовжується догляд за розсадою ранньої і цвітної капусти, надранніх і ранніх помідорів, насіння яких було висіяно в ґрунт в попередній період. Слід завершити висів насіння для отримання розсади томату масових строків висаджування.
Розсаду томатів краще вирощувати при помірному водопостачанні, провітрюванні теплиць і вологості повітря 65-70%. Якщо в період підготовки
ґрунту для вирощування розсади він був заправлений добривами в недостатній кількості, то поливи розсади суміщають з двома-трьома підживленнями повним мінеральним добривом. При першому підживленні (у
фазі 2-3 справжніх листочків) дають на квадратний метр: 5 г аміачної селітри, 45 г суперфосфату і 15 г сірчанокислого калію, при другій – дози добрив збільшують в 2 рази. Якщо виникає загроза переростання розсади, особливо при загущенні її посівів, то з удобрення виключають аміачну селітру, а дозу суперфосфату збільшують до 40-60 г, а сірчанокислого калію до 60-80 г на (розведених в 10 л води).Цією ж кількістю фосфорних та калійних добрив з додаванням 10 г аміачної селітри проводять підживлення розсади за 1-2 дні до вибирання її з метою підвищення стійкості до несприятливих умов в
період пересаджування.
Розсаду перцю і баклажана вирощують без пікірування. Поливають її при зниженні вологості ґрунту до 70-75% польової вологоємності в період від сівби до появи сходів і до 60-65% – в період від появи сходів до передпосадкового загартування рослин. При вирощуванні розсади перцю і баклажанів дозу аміачної селітри при підживленні збільшують до 20-30 г, суперфосфату дають 40-80 г і сірчанокислого калію 15-20 г на 1,0-1,5 м2. В інших питаннях умови схожі з вирощуванням розсади томатів.
Для підвищення стійкості розсади до хвороб застосовують післяпосівне опудрювання поверхні ґрунту в теплицях, парниках, посівних ящиках чи касетах деревним попілом, меленою або колоїдною сіркою. Поливи слід проводити через ситечко з дрібним розпилом зазвичай в першій половині дня водою (краще талою з температурою +20…+27°С залежно від вирощуваної культури за вимогливістю до тепла). Ні в якому випадку не допускати застою води на поверхні ґрунту (не перезволожувати).
Для профілактики пошкодження рослин чорною ніжкою чи кореневими гнилями особливо при вирощуванні розсади в кімнатних умовах рослини 1-2 рази поливають слабким розчином калію марганцевокислого (3- 5 г на 10 л води) та регулярно провітрюють приміщення, де її вирощують. Досить часто (особливо при «витягуванні» розсади) після підживлень чи поливів рослини підсипають сухим торфом з додаванням невеликої кількості попілу або ґрунтовою сумішшю для розсади з попілом. При появі ознак хвороби (чорна ніжка, гнилі) поливи слід припинити, а місця захворювання опудрити деревним попілом до якого додати меленої сірки.
Попередження ураження розсади всіх овочевих рослин кореневими і стебловими гнилями при вирощуванні розсади в теплицях чи парниках забезпечує використання препаратів: Арцерид – 0,03% розчин, Купроксат, Превікур – полив рослин при появі сходів – 15 мл на 10 л води – 2-4 л на 10 м2 і повторно через 18-25 діб.
Останнім часом знаходить поширення використання препарату системної дії Превікур енерджі, який забезпечує і профілактичну дію завдяки властивостям імуностимулятора (підвищує стійкість рослин до хвороб). Для захисту посівів розсади томату, баклажана, перцю, огірка і кавуна від кореневих гнилей його використовують двічі – після висіву насіння і повторно – через 8-10 діб з нормою витрати 3 мл препарату на 2 л води на 1 м2 (при вирощуванні розсади перцю при другій обробці дозу препарату збільшують до 6 мл на 2 л води на 1 м2). Використовують препарат і проти переноспорозу огірка в закритому і відкритому ґрунті з розрахунку 25 мл на 5 л води на 100 м2 (дві обробки з інтервалом 10-12 діб), а також грядок баклажана, перцю і кавуна проти кореневих гнилей.
Передпосадкове загартування розсади. Цьому питанню слід приділити особливу увагу. Загартування розсади ранньої і цвітної капусти починають за 14-16 днів до висаджування її в поле (вже тепер). Як правило, в перші 3-5 днів збільшують вентиляцію теплиць, знижують в них температуру. Після цього за 10 днів до висаджування розсади ранньої капусти, коли немає заморозків, знімають накриття теплиць на 30% або повністю.
За 8-10 днів до висаджування розсади рослини підживлюють повним мінеральним добривом зі збільшеними дозами фосфорно-калійних: 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату, 60 г сірчанокислого калію, розведених в 10 л води на .
Насінництво
Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН пропонує високоякісне насіння сої сорту
Хуторяночка
Оригінатор — Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН
Сорт сої Хуторяночка створено шляхом індивідуального відбору із сорту Артеміда.
За результатами державного сортовипробування у 2010 р. занесений до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні і вирощування у зонах Лісостепу , Полісся та Степу.
Апробаційна група — latifolia.
Сорт детермінантного типу росту, рослини пряморослі заввишки 70– 100 см. Висота прикріплення нижнього бобу — 10,0–14,0 см. Опушення стебла і бобів сіре. Листки трійчасті, середнього розміру, зелені. Суцвіття — багатоквіткова (6–12 шт.) китиця, колір квіток фіолетовий. Боби світлі (пісочні), слабозігнуті, загострені, здебільшого 2–3-насінні. Насіння середнього розміру, округло-випуклої форми. Насіннєва оболонка жовта. Рубчик чорного кольору, клиноподібної форми. Маса 1000 насінин — 155–175 г.
Хуторяночка — сорт середньоранньостиглий, тривалість вегетаційного періоду становить 105–110 днів. Технологічний щодо збирання. Середня врожайність насіння в умовах Лісостепу дорівнює 2,7–3,1 т/га, потенційна — 3,5–4,5 т/га. За даними Вінницького обласного державного центру експертизи сортів рослин, при випробуванні у 2011 р. сорт забезпечив урожайність 4,6 т/га, вміст сирого протеїну в насінні — 37,5–41,3%, жиру — 19,6–20,8%.
Сорт посухостійкий, пластичний, відносно чутливий до елементів живлення в період формування генеративних органів, стійкий до основних грибних і вірусних хвороб. Здатний формувати сприятливу оптико-біологічну структуру рослин в онтогенезі.
Сорт зернового типу.